Дивно, але ще заки я почав вивчати богословіє і дізнався про тишу Великої Суботи з книжок, я її часто переживав у день передвістя Пасхи. Ця тиша проростала у моїй дитячій свідомості у мовчазній сільській церкві перед плащаницею і ніби пробивалася через нетрі богословського незнання…
Тиша потрібна кожному. Щоби умиротворюватися, щоби навчитися молитися, щоби просто бути здоровим
Тишу цінують ті, які її засмакували. Бо у цьому смаку її неповторна цінність
Тиші бояться ті, що бажають собою заповнити усе і всіх і мають неспокійне сумління
Декого тиша лякає. Такі не зможуть перебувати у тиші, бо вони її не знають і втікатимуть від неї
Добре коли ми уміємо молитися з тиші. Говорити з тиші, співати з тиші, довіряти у тиші
Тиша для мене синонім слова мирність. Мир до нас прийде тоді, коли серед нас збільшиться критична маса справді зсередини мирних українців
Мені не раз у житті бракувало тиші і це ще більше штовхало шукати за нею. І я її знаходив
У тиші богоприсутності звершуються великі справи у цьому світі і несуть у собі дар життя і натхнення
Тиша потрібна кожному: вчителеві – щоби навчати, священнику – щоби благовістити, водієві щоби зберігати тверезість на дорозі, усім разом взятим – щоби нас не пожерли шалені ритми життя і згубний егоїзм
У тиші Бог творить світ, у тиші він діє, через тишу від розливає свою присутність
Коли ми упʼємося нестерпної дози гамору – то хочемо втекти кудись, де тиша зцілить болючу пустку серця
Тиша промовляє і мовчить, лікує і навчає, будує з середини і приносить правильні рішення
Тиша біля гробу Христа пахне життям. Гріб як образ смерті і тліну – стає живоносним гробом і проповіддю Життя
У цей день тиша воїстину царська, бо Цар спить:
у гробі плоттю – як Датель Закону сповняючи завітню заповідь про суботу
у аді з душею як Бог – у тиші сходить у глибини шеолу і приносить вʼязням смерті звістку про торжество Життя,
у раю – бо уводить туди богомудрого розбійника
на престолі слави- іпостасно возсідаючи з Отцем і Святим Духом.
